творців

ТВОРЦІ́В, це́ва, це́ве. Прикм. до творе́ць; належний творцеві.

Хто будує, — лиша по собі будування.. В тій будівлі людське покоління зросте, І творцеве ім’я йому буде святе (Гр., І, 1963, 125);

І як небесний простір, Так і огорнену небом твердиню земну розділила Мудра творцева рука на п’ять поясів розмаїтих (Зеров, Вибр., 1966, 300).

Значення в інших словниках

1. творців — творці́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. творців — ТВОРЦІ́В, це́ва, це́ве. Прикм. до творе́ць; належний творцеві. Хто будує, – лиша по собі будування .. В тій будівлі людське покоління зросте, І творцеве ім'я йому буде святе (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. творців — -цева, -цеве. Прикм. до творець. || Належний творцеві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. творців — Творці́в, -це́ва, -це́ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. творців — Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу. Шейк.  Словник української мови Грінченка