творіння
ТВОРІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. твори́ти 1, 4; будування.
Щасливий, .. Хто креслив сміливі склепіння, Хто різав литво голубе, Замисленим щастям творіння Звеличуючи себе (М. Бажан);
Фантастичний, казковий елемент майже зовсім відсутній у думах, тоді як у російських билинах, сербських та болгарських піснях йому відведено чимале місце. Це, безперечно, пояснюється часом і умовами творіння (М. Рильський).
2. Продукт творчості, діяльності людини.
– Прости, що я все життя належав деревам .. – Вони – моє творіння (О. Довженко);
Ця непоказна на вигляд скрипка була величним творінням Страдіваріуса (Ю. Збанацький);
Коли настає день спуску [судна] – він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх (О. Гончар);
// Те, що створено природою.
Багато написано про квіти – чудові творіння природи (з газ.);
Якщо наука давно вже має землю за порошинку всесвіту, а людину за одну з дрібних тварин, то для поетів земля й досі лишилась центром світів, а людина – вінцем творіння (В. Підмогильний);
// перев. мн. Твори літератури, мистецтва.
Шуми, шуми, могутній дубе, віттям! Творінь великих слухав ти рядки... (Л. Забашта);
Творча індивідуальність митця неминуче відбивається в його творіннях (з наук. літ.).
3. розм. Жива істота.
Як і куди просуватись могли б лусконосні творіння [риби], Якби вода не давала їм місця? (М. Зеров);
// Про людину.
– Чи розумієш ти мене, нещасне творіння? (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)