творіння

ТВОРІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. твори́ти 1, 4; будування.

Щасливий, .. Хто креслив сміливі склепіння, Хто різав литво голубе, Замисленим щастям творіння Звеличуючи себе (М. Бажан);

Фантастичний, казковий елемент майже зовсім відсутній у думах, тоді як у російських билинах, сербських та болгарських піснях йому відведено чимале місце. Це, безперечно, пояснюється часом і умовами творіння (М. Рильський).

2. Продукт творчості, діяльності людини.

– Прости, що я все життя належав деревам .. – Вони – моє творіння (О. Довженко);

Ця непоказна на вигляд скрипка була величним творінням Страдіваріуса (Ю. Збанацький);

Коли настає день спуску [судна] – він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх (О. Гончар);

// Те, що створено природою.

Багато написано про квіти – чудові творіння природи (з газ.);

Якщо наука давно вже має землю за порошинку всесвіту, а людину за одну з дрібних тварин, то для поетів земля й досі лишилась центром світів, а людина – вінцем творіння (В. Підмогильний);

// перев. мн. Твори літератури, мистецтва.

Шуми, шуми, могутній дубе, віттям! Творінь великих слухав ти рядки... (Л. Забашта);

Творча індивідуальність митця неминуче відбивається в його творіннях (з наук. літ.).

3. розм. Жива істота.

Як і куди просуватись могли б лусконосні творіння [риби], Якби вода не давала їм місця? (М. Зеров);

// Про людину.

– Чи розумієш ти мене, нещасне творіння? (С. Васильченко).