творіння

ТВОРІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. твори́ти 1, 4; будування.

Щасливий,.. Хто креслив сміливі склепіння, Хто різав литво голубе, Замисленим щастям творіння Звеличуючи себе (Бажан, Роки, 1957, 261);

Фантастичний, казковий елемент майже зовсім відсутній у думах, тоді як у російських билинах, сербських та болгарських піснях йому відведено чимале місце. Це, безперечно, пояснюється часом і умовами творіння (Рильський, IX, 1962, 231).

2. Продукт творчості, діяльності людини.

— Прости, що я все життя належав деревам.. — Вони — моє творіння (Довж., І, 1958, 439);

Ця непоказна на вигляд скрипка була величним творінням Страдіваріуса (Збан., Малин. дзвін, 1958, 187);

Коли настає день спуску [судна] — він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх (Гончар, Тронка, 1963, 342);

// Те, що створено природою.

Багато написано про квіти — чудові творіння природи (Літ. Укр., 29.V 1962, 4);

// перев. мн. Твори літератури, мистецтва.

Шуми, шуми, могутній дубе, віттям! Творінь великих слухав ти рядки… (Забашта, Вибр., 1958, 112);

Радянським людям дорогі здобутки культури всіх народів, видатні творіння письменників, композиторів, художників (Ком. Укр., 5, 1967, 8);

Творча індивідуальність митця неминуче відбивається в його творіннях (Мист., 1, 1956, 9).

3. розм. Жива істота.

Як і куди просуватись могли б лусконосні творіння [риби], Якби вода не давала їм місця? (Зеров, Вибр., 1966, 134);

// Про людину.

— Чи розумієш ти мене, нещасне творіння? (Вас., І, 1959, 187).