театральний
ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до теа́тр 1–3.
В пам'яті працівників українського театрального мистецтва завжди житиме образ одного з видатних діячів української театральної культури – Йосипа Стадника (з газ.);
// Пов'язаний з театром, його діяльністю, присвячений театру.
Садовський мав замір прохати видавати “Театральний вісник” (Панас Мирний);
Кожний театральний сезон за традицією відкривався “Наталкою Полтавкою” І. Котляревського і “Вечорницями” П. Ніщинського (з наук. літ.);
Далеко зосталися позаду мої театральні інтереси, нові ролі, публіка (Ю. Яновський);
// Який працює для театру.
Особливість роботи театрального композитора полягає в тому, що свої творчі задуми він мав узгоджувати з хронометражем даної сцени, з її ритмом (з наук. літ.);
// Який має в своєму складі артистів театру, театралів (у 1 знач.).
Люба мамочко!.. Про театральний гурт Миша тобі писав, отже, тепер сей гурт якось більш організується і, здається, будуть правильно від часу до часу давати спектаклі (Леся Українка);
Близько чотирьох тисяч працівників сцени об'єднує нині Українське театральне товариство (із журн.);
// Написаний для вистави.
Створити добрий сценарій так само важко, як і добру театральну п'єсу (О. Довженко);
Театральна музика;
// Признач. для здійснення вистав.
Весь театральний зал і вся сцена прикрашені були багато й щедро квітами (О. Довженко);
Театральні костюми;
// Який готує працівників театру, артистів.
[Юля:] Але, коли б не ви, не студія нашого театру, то, може, і зреклася б я мрії про театральний інститут (З. Мороз);
Театральна студія.
2. Який відзначається театральністю (у 1 знач.), у якому наявна театральність.
Опинившись у костьолі, він мимоволі замилувався з театральної пишності відправи (З. Тулуб).
3. Сповнений театральності (у 2 знач.); неприродний, награний.
Мені чужа бундючність пишних поз І театральні вивірені жести (С. Крижанівський);
– Літа, літа! О, що ви дієте зі мною! – .. став у театральну позу Круп'як і засміявся (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)