театральний
ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до теа́тр 1–3.
В пам'яті працівників українського театрального мистецтва завжди житиме образ одного з видатних діячів української театральної культури – Йосипа Стадника (з газ.);
// Пов'язаний з театром, його діяльністю, присвячений театру.
Садовський мав замір прохати видавати “Театральний вісник” (Панас Мирний);
Кожний театральний сезон за традицією відкривався “Наталкою Полтавкою” І. Котляревського і “Вечорницями” П. Ніщинського (з наук. літ.);
Далеко зосталися позаду мої театральні інтереси, нові ролі, публіка (Ю. Яновський);
// Який працює для театру.
Особливість роботи театрального композитора полягає в тому, що свої творчі задуми він мав узгоджувати з хронометражем даної сцени, з її ритмом (з наук. літ.);
// Який має в своєму складі артистів театру, театралів (у 1 знач.).
Люба мамочко!.. Про театральний гурт Миша тобі писав, отже, тепер сей гурт якось більш організується і, здається, будуть правильно від часу до часу давати спектаклі (Леся Українка);
Близько чотирьох тисяч працівників сцени об'єднує нині Українське театральне товариство (із журн.);
// Написаний для вистави.
Створити добрий сценарій так само важко, як і добру театральну п'єсу (О. Довженко);
Театральна музика;
// Признач. для здійснення вистав.
Весь театральний зал і вся сцена прикрашені були багато й щедро квітами (О. Довженко);
Театральні костюми;
// Який готує працівників театру, артистів.
[Юля:] Але, коли б не ви, не студія нашого театру, то, може, і зреклася б я мрії про театральний інститут (З. Мороз);
Театральна студія.
2. Який відзначається театральністю (у 1 знач.), у якому наявна театральність.
Опинившись у костьолі, він мимоволі замилувався з театральної пишності відправи (З. Тулуб).
3. Сповнений театральності (у 2 знач.); неприродний, награний.
Мені чужа бундючність пишних поз І театральні вивірені жести (С. Крижанівський);
– Літа, літа! О, що ви дієте зі мною! – .. став у театральну позу Круп'як і засміявся (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- театральний — театра́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- театральний — (сезон) сценічний, (- мистецтво) драматичний, (- культуру) видовищний; (- позу) неприродний, награний, штучний, фалшивий, нещирий, вишуканий; (- пишність) помпезний. Словник синонімів Караванського
- театральний — -а, -е. 1》 Прикм. до театр 1-3). || Пов'язаний з театром, його діяльністю, присвячений театру. || Який працює для театру. || Який має в своєму складі артистів театру, театралів (у 1 знач.). || Написаний для вистави. Театральна музика. || Признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- театральний — ТЕАТРА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з театром, з театральною діяльністю); СЦЕНІ́ЧНИЙ (пов'язаний з акторською діяльністю, який стосується гри на сцені). Далеко зосталися позаду мої театральні інтереси, нові ролі, публіка (Ю. Яновський); Сценічне мистецтво. Словник синонімів української мови
- театральний — Театра́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- театральний — ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до теа́тр 1-3. В пам’яті працівників українського театрального мистецтва завжди житиме образ одного з видатних діячів української театральної культури — Йосипа Стадника (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
- театральний — Театральний, -а, -е Театральный. Левиц. І. 286. Словник української мови Грінченка