театральний

ТЕАТРА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з театром, з театральною діяльністю); СЦЕНІ́ЧНИЙ (пов'язаний з акторською діяльністю, який стосується гри на сцені). Далеко зосталися позаду мої театральні інтереси, нові ролі, публіка (Ю. Яновський); Сценічне мистецтво.

ШТУ́ЧНИЙ (про поведінку, почуття, висловлювання тощо — позбавлений природності, щирості), НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, ТЕАТРАЛІЗО́ВАНИЙ, ДРАМАТИ́ЧНИЙ, АФЕКТО́ВАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, АКТО́РСЬКИЙ, ПОЗЕ́РСЬКИЙ (про вчинки, поведінку). Її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти (Ю. Шовкопляс); Завела вона (романс) ненатуральним, горловим голосом (Леся Українка); Мова її була також неприродна. Намагалася говорити голосно й поволі (Лесь Мартович); Театральний жест руки, яким заслонив ("отець") очі, додав Нелі відваги (Ірина Вільде); Театралізованою ходою неначе вбіг, як циркач, досить молодий ще з вигляду маестро (І. Ле); (Саша:) Зайшов за мною? Шкода! (Стасенко:) Чого ж се так? Що це за драматичні тони такі? (Олена Пчілка); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський); Йому (Я. Купалі) була чужою найменша поза. В ньому не було й тіні чогось удаваного чи надуманого (Т. Масенко); В жодному слові (Масла) немає щирості, — все наносне, фальшиве (А. Хижняк); Акторський жест. — Пор. уда́ваний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. театральний — театра́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. театральний — (сезон) сценічний, (- мистецтво) драматичний, (- культуру) видовищний; (- позу) неприродний, награний, штучний, фалшивий, нещирий, вишуканий; (- пишність) помпезний. Словник синонімів Караванського
  3. театральний — ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до теа́тр 1–3. В пам'яті працівників українського театрального мистецтва завжди житиме образ одного з видатних діячів української театральної культури – Йосипа Стадника (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. театральний — -а, -е. 1》 Прикм. до театр 1-3). || Пов'язаний з театром, його діяльністю, присвячений театру. || Який працює для театру. || Який має в своєму складі артистів театру, театралів (у 1 знач.). || Написаний для вистави. Театральна музика. || Признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. театральний — Театра́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. театральний — ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до теа́тр 1-3. В пам’яті працівників українського театрального мистецтва завжди житиме образ одного з видатних діячів української театральної культури — Йосипа Стадника (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. театральний — Театральний, -а, -е Театральный. Левиц. І. 286. Словник української мови Грінченка