тезаурус
ТЕЗА́УРУС, а, ч., лінгв.
1. Словник, що подає лексику певної мови в найбільшому її обсязі.
Величезне значення для піднесення мовної культури мало б видання тезауруса української мови – словника, який зафіксував би всі слова, що їх використовували українські письменники минулого й сучасні автори (з наук. літ.).
2. Лексикографічна праця, у якій показано семантичні відношення (родо-видові, синонімічні та ін.) між лексичними одиницями.
Інформація, що міститься в альтернативах, не повинна перевищувати інформаційного тезауруса суб'єкта вибору, що необхідно для свідомого порівняння, співставлення альтернатив і для передбачення очікуваного результату (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)