телебачення
ТЕЛЕБА́ЧЕННЯ, я, с.
1. Передавання зображень на відстань за допомогою засобів електро- і радіозв'язку.
Зона надійного приймання телебачення безперервно зростає, особливо завдяки використанню ретротрансляційних супутників (з навч. літ.);
Супутники, устатковані телевізійними ретрансляторами, повинні відіграти велику роль у розвитку телебачення – одного з найблискучіших винаходів XX століття (з газ.);
Телебачення широко пропагує набуток інших мистецтв – театру, музики, естради, кіно, доносячи їх до найширших мас (з наук.-попул. літ.);
Велику допомогу морякам подасть підводне телебачення під час огляду підводної частини кораблів (з газ.);
// Радіомовлення з передаванням зображень із телевізійного центру.
Телебачення стає могутнім засобом популяризації технічного прогресу, досвіду передовиків (з наук.-попул. літ.);
Телебачення – мистецтво, в якому є багато спільного і з кіно, і з театром (з наук. літ.).
2. Галузь радіотехніки, що досліджує і розробляє технічні засоби передачі зображень на відстань.
Практичне використання електричної енергії привело до створення ряду спеціальних галузей техніки: .. телебачення, телемеханіки й автоматики (з навч. літ.).
(1) Ка́бельне телеба́чення – телебачення, при якому передавання здійснюється без антени за допомогою спеціального кабелю.△ Цифрова́ систе́ма телеба́чення див. систе́ма;
(2) Цифрове́ телеба́чення, спец. – телебачення, яке забезпечує передавання та зберігання зображень у цифровій формі;
(3) Чо́рно-бі́ле [монохро́мне] телеба́чення – телебачення, яке забезпечує передавання чорно-білих [монохромних] зображень.
Словник української мови (СУМ-20)