телебачення
ТЕЛЕБА́ЧЕННЯ, я, с.
1. Передавання зображень на відстань за допомогою засобів електро— або радіозв’язку.
Велику допомогу морякам подасть підводне телебачення під час огляду підводної частини кораблів (Веч. Київ, 11.VІ 1957, 1);
Супутники, устатковані телевізійними ретрансляторами, повинні відіграти велику роль у розвитку телебачення — одного з найблискучіших винаходів XX століття (Рад. Укр., 4.ХІ 1962, 3);
// Радіомовлення з передаванням зображень із телевізійного центру.
Телебачення стає могутнім засобом популяризації технічного прогресу, досвіду передовиків (Наука.., 2, 1958, 27);
Телебачення — мистецтво, в якому є багато спільного і з кіно, і з театром (Мист., 2, 1963, 26).
2. Галузь радіотехніки, що досліджує і розробляє технічні засоби передачі зображень на відстань.
Практичне використання електричної енергії привело до створення ряду спеціальних галузей техніки:.. телебачення, телемеханіки й автоматики (Курс фізики, III, 1956, 3).
Словник української мови (СУМ-11)