телекомунікація

ТЕЛЕКОМУНІКА́ЦІЯ, ї, ж.

Методи, засоби та способи передачі інформації на відстані за допомогою електро-, радіо- та інших видів зв'язку.

Робочі станції охоплюють широкий набір пов'язаних із процесорами термінальних пристроїв, пристроїв для обміну інформації, засобів телекомунікації (з наук. літ.);

Телекомунікації пропонують перспективу підвищення стандартів грамотності і поінформованості з екологічних проблем (з наук.-попул. літ.);

Протягом останніх п'яти років в Україні сформувалася галузь телекомунікації (з газ.).

Значення в інших словниках

1. телекомунікація — телекомуніка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. телекомунікація — [телеикомун'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. телекомунікація — Галузь науки й техніки, а також людської діяльності, пов'язана з пересиланням повідомлень на віддаль за допомогою електричних сигналів.  Універсальний словник-енциклопедія
4. телекомунікація — рос. телекоммуникация дистанційний зв'язок.  Eкономічна енциклопедія