телекомунікація
ТЕЛЕКОМУНІКА́ЦІЯ, ї, ж.
Методи, засоби та способи передачі інформації на відстані за допомогою електро-, радіо- та інших видів зв'язку.
Робочі станції охоплюють широкий набір пов'язаних із процесорами термінальних пристроїв, пристроїв для обміну інформації, засобів телекомунікації (з наук. літ.);
Телекомунікації пропонують перспективу підвищення стандартів грамотності і поінформованості з екологічних проблем (з наук.-попул. літ.);
Протягом останніх п'яти років в Україні сформувалася галузь телекомунікації (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- телекомунікація — телекомуніка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- телекомунікація — [телеикомун'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- телекомунікація — Галузь науки й техніки, а також людської діяльності, пов'язана з пересиланням повідомлень на віддаль за допомогою електричних сигналів. Універсальний словник-енциклопедія
- телекомунікація — рос. телекоммуникация дистанційний зв'язок. Eкономічна енциклопедія