телекомутатор
ТЕЛЕКОМУТА́ТОР, а, ч.
Пристрій, за допомогою якого поєднуються абоненти на телефонній станції для телефонної розмови.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ТЕЛЕКОМУТА́ТОР, а, ч.
Пристрій, за допомогою якого поєднуються абоненти на телефонній станції для телефонної розмови.