телець
ТЕЛЕ́ЦЬ¹, льця́, ч., заст.
Теля, молодий бичок.
Чабани, Веніамінові внучата, Тельця отро́кам принесли, Щоб їм дозволено співати У сінях царських (Т. Шевченко).
◇ (1) Золоти́й теле́ць, книжн. – багатство, гроші, вигідне суспільне становище; влада багатства, грошей.
Може, знайде він [здобувач] у цій брошурці бодай натяки на те, що Кучмієнко спокушається не золотим тельцем докторства, не дияволом, а все ж таки істиною? Бо треба ж уміти розпізнавати справжнє покликання (П. Загребельний).
ТЕЛЕ́ЦЬ², льця́, ч.
Одне з дванадцяти сузір'їв зодіаку.
Для планет визначається багатьма чинниками і значною мірою залежить не тільки від зодіакального знаку... Телець дає компактні форми тіла зі схильністю до повноти (з газ.);
В сузір'ї Тельця знаходиться особлива, слабкосвітна туманність (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)