телиця
ТЕЛИ́ЦЯ, і, ж.
Молода корова, яка ще ні разу не телилася.
Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (І. Нечуй-Левицький);
У загоні батько налигав телицю і вивів .. А мати підійшла до неї й тихо гладила рукою .. Два роки доглядала, раділа – корівка, думала, буде... (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)