телиця

ТЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася.

Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (Н.-Лев., III, 1956, 198);

У загоні батько налигав телицю і вивів.. А мати підійшла до неї й тихо гладила рукою.. Два роки доглядала, раділа — корівка, думала, буде… (Головко, II, 1957, 121).

Значення в інших словниках

1. телиця — гімнастерка –гімнастьорка Яка з цих форм правильніша? Російському наголошеному ё після приголосного в українській мові здебільшого відповідає е: тёлка – телиця, новосёл – новосел; те саме спостерігаємо і в словах іншомовного походження: шофёр – шофер...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. телиця — тели́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. телиця — див. повія; теля  Словник синонімів Вусика
4. телиця — ТЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася. Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (І. Нечуй-Левицький); У загоні батько налигав телицю і вивів ..  Словник української мови у 20 томах
5. телиця — (-і) ж.; мол. Дівчина, молода жінка. Вона звикла, що у чоловіка отих "телиць-одноднівок" — цілі плеяди <...> (СМ, 17.08.2001).  Словник жарґонної лексики української мови
6. телиця — -і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. телиця — КОРО́ВА (велика парнокопита свійська молочна тварина), КОРО́ВИЦЯ розм., МИ́НЯ дит.; КОРІВЧИ́НА розм., КОРОВИ́НА розм. (перев. невеличка або погана); Я́ЛІВКА (яка не дає приплоду); ЯЛІВЧИ́НА розм.  Словник синонімів української мови
8. телиця — Тели́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)