Словник української мови у 20 томах

тельбухатий

ТЕЛЬБУХА́ТИЙ, а, е, розм.

Який має великий відвислий живіт; череватий.

У клас спершу просунулася сучкувата палиця, за нею – тельбухатий живіт, а потім кошлата, схожа на лев'ячу, голова. То був новий учитель (М. Сиротюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тельбухатий — тельбуха́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. тельбухатий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  3. тельбухатий — -а, -е, розм. Який має великий відвислий живіт; череватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тельбухатий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. тельбухатий — ТЕЛЬБУХА́ТИЙ, а, е, розм. Який має великий відвислий живіт; череватий.  Словник української мови в 11 томах
  6. тельбухатий — Тельбухатий, -а, -е Имѣющій большой желудокъ и кишки.  Словник української мови Грінченка