ТЕЛЬБУХА́ТИЙ, а, е, розм. Який має великий відвислий живіт; череватий.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
тельбухатий —
тельбуха́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
тельбухатий —
див. гладкий
Словник синонімів Вусика
тельбухатий —
ТЕЛЬБУХА́ТИЙ, а, е, розм. Який має великий відвислий живіт; череватий. У клас спершу просунулася сучкувата палиця, за нею – тельбухатий живіт, а потім кошлата, схожа на лев'ячу, голова. То був новий учитель (М. Сиротюк).
Словник української мови у 20 томах
тельбухатий —
-а, -е, розм. Який має великий відвислий живіт; череватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тельбухатий —
ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
тельбухатий —
Тельбухатий, -а, -е Имѣющій большой желудокъ и кишки.
Словник української мови Грінченка