тельбушити

ТЕЛЬБУШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., кого, що, розм.

Виймати внутрішні органи вбитої тварини.

Орися хутенько присіла до ночов із водою і заходилася тельбушити рибу (Григорій Тютюнник);

Одна господарка несподівано знайшла у шлунку гуски, яку вона тельбушила, кілька шматочків золота (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. тельбушити — тельбуши́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тельбушити — -шу, -шиш, недок., перех., розм. Виймати внутрішні органи вбитої тварини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тельбушити — ПА́ТРАТИ (очищати від нутрощів убиту тварину), ПОТРОШИ́ТИ, ОБПА́ТРЮВАТИ, ОПА́ТРЮВАТИ рідше, ТЕЛЬБУШИ́ТИ розм., РОЗЧИНЯ́ТИ розм. — Док.: ви́патрати, попа́трати, ви́потрошити, обпа́трати, опа́трати, ви́тельбушити, розчини́ти.  Словник синонімів української мови
4. тельбушити — ТЕЛЬБУШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех., розм. Виймати внутрішні органи вбитої тварини. Орися хутенько присіла до ночов із водою і заходилася тельбушити рибу (Тют.  Словник української мови в 11 томах