тельмом
ТЕЛЬМО́М, присл., діал.
Швидко, миттю.
Він тельмом кинувся на шию Ленькові і обцілував його не раз та й не десять (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)ТЕЛЬМО́М, присл., діал.
Швидко, миттю.
Він тельмом кинувся на шию Ленькові і обцілував його не раз та й не десять (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)