темнавий

ТЕМНА́ВИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що темнува́тий.

Довкола ліс гуде тужний, таємний спів, Що ще круг моєї колиски гомонів, Тебе мов обтулив в полу свою темнаву (І. Франко);

Камера .. була подовгаста, темнава, з одним загратованим віконечком під стелею кімнати (Ірина Вільде);

За мною Київ тягнеться у снах. Зелена глиця і темнава червінь достиглих черешень (В. Стус);

І ти, темнава птице, не лети Із мого серця в летище далеке (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. темнавий — темна́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. темнавий — -а, -е, рідко. Те саме, що темнуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. темнавий — ТЕМНУВА́ТИЙ (трохи темний), ТЬМЯ́НИЙ, ТЕМНИ́СТИЙ розм., ТЕМНА́ВИЙ розм. Темнуваті, аж чорні, кошлаті хмари запнули виднокруг суцільною масою (А.  Словник синонімів української мови
4. темнавий — ТЕМНА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що темнува́тий. Довкола ліс гуде тужний, таємний спів, Що ще круг моєї колиски гомонів, Тебе мов обтулив в полу свою темнаву (Фр., X, 1954, 60); Камера.. була подовгаста, темнава, з одним загратованим віконечком під стелею кімнати (Вільде, III, 1968, 180).  Словник української мови в 11 томах