темнавий
ТЕМНА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що темнува́тий.
Довкола ліс гуде тужний, таємний спів, Що ще круг моєї колиски гомонів, Тебе мов обтулив в полу свою темнаву (Фр., X, 1954, 60);
Камера.. була подовгаста, темнава, з одним загратованим віконечком під стелею кімнати (Вільде, III, 1968, 180).
Словник української мови (СУМ-11)