темляк

ТЕМЛЯ́К, а́, ч. Петля з китицею на ручці холодної зброї, в яку засовують руку під час користування зброєю.

Кілька уланів повернуло назад, щоб тікати. Цок! цок! цок! — узявши на темляк винятую шаблю, із нагана вистрілив навздогін по них кучерявий Оксен (Тич., І, 1957, 262);

Сівши на коня, Набутидзе взяв у руки чорний темляк від шаблі (Панч, І, 1956, 100).

Значення в інших словниках

1. темляк — темля́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. темляк — ТЕМЛЯ́К, а́, ч. Петля з тасьми, часто оздоблена китицею на ефесі холодної зброї, в яку засовують руку під час користування зброєю. Кілька уланів повернуло назад, щоб тікати. Цок! цок! цок!...  Словник української мови у 20 томах
3. темляк — -а, ч. Петля з китицею на ручці холодної зброї (шашки, шаблі та ін.), в яку засовують руку під час користування зброєю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. темляк — темля́к (тюрк.) петля з тасьми з китицею на рукоятці (ефесі) холодної зброї для зручності користування нею.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. темляк — Пов'язка або хустка для підтримування травмованої верхньої кінцівки.  Універсальний словник-енциклопедія
6. темляк — Темляк, -ка м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.  Словник української мови Грінченка