темляк

ТЕМЛЯ́К, а́, ч.

Петля з тасьми, часто оздоблена китицею на ефесі холодної зброї, в яку засовують руку під час користування зброєю.

Кілька уланів повернуло назад, щоб тікати. Цок! цок! цок! – узявши на темляк винятую [вийнятую] шаблю, із нагана вистрілив навздогін по них кучерявий Оксен (П. Тичина);

Сівши на коня, Набутидзе взяв у руки чорний темляк від шаблі (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. темляк — темля́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. темляк — -а, ч. Петля з китицею на ручці холодної зброї (шашки, шаблі та ін.), в яку засовують руку під час користування зброєю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. темляк — темля́к (тюрк.) петля з тасьми з китицею на рукоятці (ефесі) холодної зброї для зручності користування нею.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. темляк — Пов'язка або хустка для підтримування травмованої верхньої кінцівки.  Універсальний словник-енциклопедія
5. темляк — ТЕМЛЯ́К, а́, ч. Петля з китицею на ручці холодної зброї, в яку засовують руку під час користування зброєю. Кілька уланів повернуло назад, щоб тікати. Цок! цок! цок!...  Словник української мови в 11 томах
6. темляк — Темляк, -ка м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.  Словник української мови Грінченка