темнокорий
ТЕМНОКО́РИЙ, а, е.
Який має темну кору.
А на тому боці Ведмежанки, біля освітленого всередині високого будинку, що притулився одним рогом до розлогого у кроні темнокорого дуба, висне в повітрі гамір... (І. Нижник).
Словник української мови (СУМ-20)