тенета
ТЕНЕ́ТА, не́т, мн.
1. Сітка для ловлі звірів, птахів.
Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Л. Глібов);
В лісі ж то все там тебе [зайця] й стереже: Сови, тенета, вовки і лисиці... (Я. Щоголів);
Особливо заприятелював він з одним підстаркуватим табунником, що майстрував клітки й тенета, в які ловилися і .. дрозди, і вільшанки, і золотаві іволги (З. Тулуб);
Розкинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки – так із дубняка й сиплють (з легенди).
2. рідко. Те саме, що павути́на 1.
Тонко заводить вориння, як муха в тенетах (М. Коцюбинський);
Досить чутливі до змін, що відбуваються в атмосфері, різні павуки. Якщо вони плетуть свої тенета – слід чекати доброї погоди (з наук.-попул. літ.).
3. чого, перен. Безладне переплетення чого-небудь.
Лукія ледве продиралася крізь гущавину. Дикий хміль ловив її в тенета повзучих і чіпких стебел (О. Донченко);
Коні плуталися в тенетах обірваних телеграфних проводів (О. Гончар).
4. чого і з означ., перен. Те, що заважає, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище.
– Ти окружила [оточила] мене з усіх боків тенетами брехні! (І. Франко);
Німим криком кричу до себе: .. Скинь з себе тенета, в яких заплутавсь (М. Коцюбинський);
Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили його назад у рідні Кринички (О. Гончар);
Увесь свій великий авторитет, свої знайомства використовувала артистка [М. Заньковецька], намагаючись витягти з цензурних тенет новий твір [П. Мирного “Лимерівна”] (Ю. Мартич);
Порвіть тенета уявлень про марноту марнот, про скорботну юдоль земну! (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)