тенета

ТЕНЕ́ТА, не́т, мн.

1. Сітка для ловлі звірів, птахів.

Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Л. Глібов);

В лісі ж то все там тебе [зайця] й стереже: Сови, тенета, вовки і лисиці... (Я. Щоголів);

Особливо заприятелював він з одним підстаркуватим табунником, що майстрував клітки й тенета, в які ловилися і .. дрозди, і вільшанки, і золотаві іволги (З. Тулуб);

Розкинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки – так із дубняка й сиплють (з легенди).

2. рідко. Те саме, що павути́на 1.

Тонко заводить вориння, як муха в тенетах (М. Коцюбинський);

Досить чутливі до змін, що відбуваються в атмосфері, різні павуки. Якщо вони плетуть свої тенета – слід чекати доброї погоди (з наук.-попул. літ.).

3. чого, перен. Безладне переплетення чого-небудь.

Лукія ледве продиралася крізь гущавину. Дикий хміль ловив її в тенета повзучих і чіпких стебел (О. Донченко);

Коні плуталися в тенетах обірваних телеграфних проводів (О. Гончар).

4. чого і з означ., перен. Те, що заважає, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище.

– Ти окружила [оточила] мене з усіх боків тенетами брехні! (І. Франко);

Німим криком кричу до себе: .. Скинь з себе тенета, в яких заплутавсь (М. Коцюбинський);

Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили його назад у рідні Кринички (О. Гончар);

Увесь свій великий авторитет, свої знайомства використовувала артистка [М. Заньковецька], намагаючись витягти з цензурних тенет новий твір [П. Мирного “Лимерівна”] (Ю. Мартич);

Порвіть тенета уявлень про марноту марнот, про скорботну юдоль земну! (із журн.).