тенета

ПАВУТИ́НА (сітка, сплетена павуком), ПАВУТИ́ННЯ, ТЕНЕ́ТА, ПА́ВОТЬ рідше; БА́БИНЕ ЛІ́ТО (волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М. Рильський); Велика муха прорветься з павутиння, а маленька ніколи (прислів'я); Вітер почина грати на далекім воринні.. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах (М. Коцюбинський); Довгі білі нитки бабиного літа пливли в сонячних променях (В. Собко).

I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. для ловіння птахів, дрібних тварин); КАПКА́Н (пристрій з пружиною); ВОВКІВНЯ́ (на вовків); МИШОЛО́ВКА (на мишей). (Стара Бавмертиха:) На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити — ото тільки й роботи твоєї було (Леся Українка); Птахами я займаюсь з самого дитинства. Ловив сам різними сітками та западнями (О. Копиленко); Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Л. Глібов); Соломія знесилилась і впала.. Груди важко дихали й очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети (М. Коцюбинський); У шість років Данилко умів робити сильця на птахів і знав, як їх наставляти (В. Гжицький); Есесівець крутив головою на всі боки, як той вовцюга в капкані (П. Загребельний); Юхим.. побачив наточений мишами ворох землі і підсунув до нори мишоловку (С. Чорнобривець).

ПА́СТКА (місце, з якого немає виходу; хитрий маневр), ЗАПАДНЯ́, ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн., СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО, КАПКА́Н, СІ́ТКА, СІТЬ. Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку (Я. Качура); — Ой, чоловіче добрий, бережись сієї западні! (Г. Квітка-Основ'яненко); (Кай Летіцій:) Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка); І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); -Пам'ятайте, що нашого брата нелегко ловити: готуйте добрі сильця та западеньки, от що! Стара Каралаєва хитра й досвідчена птаха (І. Нечуй-Левицький); Попав в сіло (М. Номис); — Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (О. Гончар); Лейзор Рабиненко розпустив свої потаємні сітки на цілі губернії (І. Нечуй-Левицький); Тільки через півтора року удалось вирватися із тих сітей, які нам накинули слідчий і крамар-обвинуватель (С. Васильченко).

СІТЬ (складне переплетіння обставин, інтриг, чуток і т. ін.), ПАВУТИ́НА, ТЕНЕ́ТА мн. — Гарний, молодий, майстер володіти улесливим словом, обплутав вас сіттю свого чару (Ірина Вільде); Ні спека, ні втома, ні павутина непу не розм'якшила наших м'язів (В. Еллан); Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили його назад у рідні Кринички (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тенета — тене́та множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. тенета — див. СІТКА. Словник синонімів Караванського
  3. тенета — див. кайдани; неволя; пастка Словник синонімів Вусика
  4. тенета — [теинета] -ет Орфоепічний словник української мови
  5. тенета — див. сіть Словник чужослів Павло Штепа
  6. тенета — ТЕНЕ́ТА, не́т, мн. 1. Сітка для ловлі звірів, птахів. Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Л. Глібов); В лісі ж то все там тебе [зайця] й стереже: Сови, тенета, вовки і лисиці... (Я. Словник української мови у 20 томах
  7. тенета — -нет, мн. 1》 Сітка для ловлі звірів, птахів. Наставляти тенета. 2》 рідко. Те саме, що павутина 1). 3》 чого, перен. Безладне переплетення чого-небудь. 4》 чого та з означ., перен. Те, що заважає, позбавляє свободи дій, заганяє у безвихідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тенета — заплу́тувати / заплу́тати у (свої́) тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка. Фразеологічний словник української мови
  9. тенета — Тене́та, -не́т, -не́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. тенета — ТЕНЕ́ТА, не́т, мн. 1. Сітка для ловлі звірів, птахів. Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Гл., Вибр., 1957, 54); В лісі ж то все там тебе [зайця] й стереже: Сови, тенета, вовки і лисиці… (Щог. Словник української мови в 11 томах