теократичний
ТЕОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до теократії, той, що ґрунтується на ній.
У західній частині Рима один квартал займає держава Ватикан – теократична монархія (з навч. літ.);
Оскільки у скіфському суспільстві подібно до інших кочівників не існували розвинені форми теократичного правління, в них навряд чи могли скластися передумови прижиттєвого обожнювання царів (з наук. літ.);
Теократичний лад.
Словник української мови (СУМ-20)