Словник української мови у 20 томах

теократичний

ТЕОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до теократії, той, що ґрунтується на ній.

У західній частині Рима один квартал займає держава Ватикан – теократична монархія (з навч. літ.);

Оскільки у скіфському суспільстві подібно до інших кочівників не існували розвинені форми теократичного правління, в них навряд чи могли скластися передумови прижиттєвого обожнювання царів (з наук. літ.);

Теократичний лад.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. теократичний — теократи́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. теократичний — -а, -е. Стос. до теократії. Теократичний лад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. теократичний — Теократи́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. теократичний — ТЕОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до теократії. Теократичний лад.  Словник української мови в 11 томах