теолог
ТЕО́ЛОГ, а, ч.
Те саме, що богосло́в 1.
– Коли б це життя якоюсь примхою історії могло повернутися на кілька віків назад і зупинитись під хмурими склепіннями середньовіччя, тоді і він би міг стати теологом (М. Стельмах);
Спінозу зображували теологом, а його атеїзм використовували для виправдання бога й релігії (з наук.-попул. літ.);
Біля колегії згромадився ряд видатних теологів і вчених, а з-поміж її вихованців ще за життя Могили виступили на церковно-громадську арену талановиті діячі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)