тепера

ТЕПЕ́РА, присл., розм.

Те саме, що тепе́р.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Леся Українка);

– Невже ж він загине? О швидше за ним!.. – Ридає Марина, тепера – ханим (В. Сосюра);

Не дивлячись на таку твань та негоду, земський наїзд ще ні одного разу не був такий людний, як тепера (Панас Мирний);

Вже недалечко, бач, і той Іванків, і над ним ми повиннні тепера козацьку потребу чинить (Д. Мордовець);

Підемо далі тепера. У віршах тобі доведу я, Що лиш числом безконечним підтримують первопочатки Всесвіту цілість (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. тепера — див. тепер  Словник синонімів Вусика
2. тепера — присл., розм. Те саме, що тепер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тепера — ТЕПЕ́РА, присл., розм. Те саме, що тепе́р. Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Л. Укр., І, 1951, 41); — Невже ж він загине? О швидше за ним!.. — Ридає Марина, тепера — ханим (Сос.  Словник української мови в 11 томах