теплуватий
ТЕПЛУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи теплий.
Лукаво посміхнувшись сама до себе, Катя взяла теплуватий сувій і, виставивши його на простягнутих руках подалі від свого личка, винесла на балкон і поклала долі на осонні (Б. Антоненко-Давидович);
Кажуть, що навіть Нерей і Доріда .. Десь у печерах підводних, уже теплуватих, ховались (М. Зеров);
Увечері, перш ніж піти спати, .. корисно також мити ноги теплуватою водою з милом, що особливо важливо літньої пори (з навч. літ.);
В одному місці я виявив слабодухість: змахнув у себе з щоки звичайну теплувату сльозу й не збентежився від цього (Ю. Яновський);
Поливати кабачки краще рано-вранці теплуватою водою під кущ (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)