теплуватий
ТЕПЛУВА́ТИЙ, а, е. Трохи теплий.
Кажуть, що навіть Нерей і Доріда.. Десь у печерах підводних, уже теплуватих, ховались (Зеров, Вибр., 1966, 319);
Увечері, перш ніж піти спати,.. корисно також мити ноги теплуватою водою з милом, що особливо важливо літньої пори (Шк. гігієна, 1954, 91);
В одному місці я виявив слабодухість: змахнув у себе з щоки звичайну теплувату сльозу й не збентежився від цього (Ю. Янов., II, 1954, 271).
Словник української мови (СУМ-11)