терапія
ТЕРАПІ́Я, ї, ж.
1. Лікування внутрішніх хвороб лікарськими засобами або фізичними методами (без хірургічного втручання); сукупність таких методів лікування.
Що ж до віри, то я досі навчилась вірити тільки в кліматично-гігієнічну курацію .. та в хірургію, а всяка терапія для мене річ непевна (Леся Українка);
В терапії і профілактиці ревматизму дуже велика роль належить курортному лікуванню (з наук.-попул. літ.);
У зв'язку з поширенням гнійно-септичних захворювань їх терапія в реанімаційній практиці стала одною з найактуальніших проблем (з газ.);
Вітамінна терапія;
Терапія сном.
2. Галузь медицини, що вивчає методи розпізнавання й лікування внутрішніх хвороб, причини їх виникнення, характер перебігу.
Перед нею стояв керівник кафедри загальної терапії професор Хромченко (Н. Рибак);
Радон, як відомо, використовують для променевої терапії (з наук.-попул. літ.);
Лікувальне харчування є важливим елементом комплексної терапiї (з наук.-попул. літ.);
Метод тканинної терапії витримав перевірку часом (з газ.).
△ (1) Електроі́мпульсна терапі́я – лікування деяких порушень серцевого ритму імпульсом електричного струму.
Електроімпульсна терапія є одним з найефективніших методів лікування аритмій (з наук. літ.);
(2) Інтенси́вна терапі́я – терапевтичне лікування, застосовуване для врятування життя хворого;
(3) Інфузі́йна терапі́я, вет., мед.:
а) метод лікування, що ґрунтується на введенні в кровообіг різноманітних розчинів певного об'єму й концентрації з метою корекції патологічних втрат організму або їх попередження.
Інфузійна терапія є одним з наріжних каменів успішного лікування більшості внутрішніх захворювань (з навч. літ.);
б) розділ медичної науки про управління функціями організму шляхом цілеспрямованого впливу на морфологічний склад і фізіологічні властивості крові.;
(4) Імплози́вна терапі́я – процедура, в якій пацієнт отримує потік переживань певного виду у такому критичному обсязі, що або в нього виникає огида до них, або він стає несприйнятливим до них і більше на них не реагує.
Мета імплозивної терапії – викликати відчуття інтенсивного страху в уяві, яке приведе до зменшення останнього в реальній ситуації (з наук. літ.);
Метод імплозивної терапії був створений американським психологом Томасом Стемпфлом 1961 р. (з наук.-попул. літ.);
(5) Кисне́ва терапі́я, мед. – застосування кисню з лікувальною метою (при запаленні легень, серцево-судинних захворюваннях тощо).
Чим раніше застосовується киснева терапія, тим більший її лікувальний успіх (з наук.-попул. літ.);
(6) Корпускуля́рна терапі́я, мед. – променева терапія з використанням потоків елементарних частинок (електронів, важких заряджених частинок, нейтронів, пі-мезонів);
(7) Краніосакра́льна терапі́я – лікування цілісного організму мануальним впливом на краніосакральну систему через нормалізацію краніосакрального ритму.
Початок дослідження в краніосакральній терапії було покладено в першій половині XX століття (з наук.-попул. літ.);
(8) Мануа́льна терапі́я – лікування за допомогою рук.
Метод мануальної терапії складова частина комплексного лікування хворих на остеохондроз хребта набув широкого впровадження (з газ.);
(9) Мікрохвильова́ терапі́я – лікування за допомогою мікрохвиль;
(10) Ткани́нна терапі́я – метод лікування деяких захворювань за допомогою пересадки тканин або підшкірного введення їх препаратів.
Тканинна терапія означає застосування з лікувальною метою тканин, збагачених біогенними стимуляторами (з наук. літ.);
Академік В. П. Філатов розробив теорію тканинної терапії, яка дає блискучий ефект не тільки в медицині, а й у тваринництві та рослинництві (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)