терарій

ТЕРА́РІЙ, я, ТЕРА́РІУМ, а, ч.

Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і плазунів), за життям яких ведуть спостереження.

Бічні стінки тераріума, а також верх і нижні частини передньої й задньої стінок роблять із дощечок товщиною 10 мм (із журн.);

Один із пійманих малих варанчиків живе й досі в тераріумі Інституту зоології НАНУ у Києві. Він підріс і почуває себе непогано (з наук.-попул. літ.);

При палацах патриціїв існували тераріуми, де утримували змій і черепах (з наук.-попул. літ.);

Тим часом ми пройшли тератіуми з квакшами, які переважну більшість часу проводять на гілках (з газ.).

Значення в інших словниках

1. терарій — тера́рій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. терарій — [теирар'ій] -йу, ор. -йеим, м. (на) -йі  Орфоепічний словник української мови
3. терарій — тера́рій, тера́ріум (від лат. terra – земля) приміщення для утримування дрібних наземних хребетних тварин.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. терарій — -ю, тераріум, -у, ч. Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і плазунів), за життям яких ведуть спостереження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. терарій — Тера́рій, -рія або тера́ріюм, -ма  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. терарій — ТЕРА́РІЙ, я, ТЕРА́РІУМ, а, ч. Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і плазунів), за життям яких ведуть спостереження.  Словник української мови в 11 томах