Орфоепічний словник української мови

терарій

тера́рій

[теирар'ій]

-йу, ор. -йеим, м. (на) -йі

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. терарій — тера́рій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. терарій — тера́рій, тера́ріум (від лат. terra – земля) приміщення для утримування дрібних наземних хребетних тварин.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. терарій — ТЕРА́РІЙ, я, ТЕРА́РІУМ, а, ч. Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і плазунів), за життям яких ведуть спостереження.  Словник української мови у 20 томах
  4. терарій — -ю, тераріум, -у, ч. Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і плазунів), за життям яких ведуть спостереження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. терарій — Тера́рій, -рія або тера́ріюм, -ма  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. терарій — ТЕРА́РІЙ, я, ТЕРА́РІУМ, а, ч. Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і плазунів), за життям яких ведуть спостереження.  Словник української мови в 11 томах