терзати
ТЕРЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого – що, книжн., рідко.
Те саме, що му́чити.
Уляна кинулась до сина, впилася мученими очима у його, мов прохала. Господи! Зніми з його хоч половину його лиха і дай мені, – я його носитиму з радістю, – не муч тілько його, не терзай отак! (Панас Мирний);
Через короткий час знову потьмарені очі говорили про біль, що терзав її (О. Копиленко);
Був час, коли Клава боялася зустрічі з Тарасом, її терзали сумніви, мучило зневір'я, вона передбачала тяжку розмову, душевні страждання (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)