тернок
ТЕРНО́К, ренку́, ч.
Зменш.-пестл. до те́рен.
А я той тернок ножем виріжу, Червоную калиноньку в припіл виламлю [виламаю] (Ганна Барвінок);
* У порівн. Хвалилася дівчина: “.. В мене очі як тернок...” (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)