тернок
ТЕРНО́К, ренку́, ч. Зменш.-пестл. до те́рен.
А я той тернок ножем виріжу, Червоную калиноньку в припіл виламлю [виламаю] (Барв., Опов.., 1902, 278);
*У порівн. Хвалилася дівчина: «..В мене очі як тернок…» (Укр.. лір. пісні, 1958, 96).
Словник української мови (СУМ-11)