терпени
ТЕРПЕ́НИ, ів, мн. (одн. терпе́н, у, ч.), спец.
Ненасичені вуглеводні, які є складовою частиною рослинних ефірних олій.
В повітрі соснового лісу озону в десять раз більше, ніж у повітрі листяних паркових насаджень, оскільки живиця під впливом сонячного проміння виділяє терпени (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)