терпентин

ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец.

Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця.

З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (з наук. літ.);

Дослідженням встановлено, що терпентин не має будь-яких подразних і токсичних властивостей і стимулююче впливає на ріст тканин і загоювання ран (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. терпентин — терпенти́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. терпентин — терпенти́н (нім. Terpentin, від грец. τερεβίνθινος – терпентинний) в’язка прозора смола, яка виділяється з поранених хвойних дерев. З Т. добувають скипидар, каніфоль тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. терпентин — -у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева при його надрізуванні; живиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. терпентин — ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця. З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах