терпентин
ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця.
З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (Колг. Укр., 4, 1958, 39);
Дослідженням встановлено, що терпентин не має будь-яких подразних і токсичних властивостей і стимулююче впливає на ріст тканин і загоювання ран (Наука.., 11, 1963, 59).
Словник української мови (СУМ-11)