терпентин
ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця.
З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (Колг. Укр., 4, 1958, 39);
Дослідженням встановлено, що терпентин не має будь-яких подразних і токсичних властивостей і стимулююче впливає на ріст тканин і загоювання ран (Наука.., 11, 1963, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терпентин — терпенти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- терпентин — терпенти́н (нім. Terpentin, від грец. τερεβίνθινος – терпентинний) в’язка прозора смола, яка виділяється з поранених хвойних дерев. З Т. добувають скипидар, каніфоль тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- терпентин — ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця. З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- терпентин — -у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева при його надрізуванні; живиця. Великий тлумачний словник сучасної мови