терпентин
ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец.
Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця.
З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (з наук. літ.);
Дослідженням встановлено, що терпентин не має будь-яких подразних і токсичних властивостей і стимулююче впливає на ріст тканин і загоювання ран (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терпентин — терпенти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- терпентин — терпенти́н (нім. Terpentin, від грец. τερεβίνθινος – терпентинний) в’язка прозора смола, яка виділяється з поранених хвойних дерев. З Т. добувають скипидар, каніфоль тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- терпентин — -у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева при його надрізуванні; живиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терпентин — ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця. З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах