1. Великий тлумачний словник сучасної мови

терпентин

терпенти́н

-у, ч., спец.

Смолиста пахуча рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева при його надрізуванні; живиця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терпентин — терпенти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. терпентин — терпенти́н (нім. Terpentin, від грец. τερεβίνθινος – терпентинний) в’язка прозора смола, яка виділяється з поранених хвойних дерев. З Т. добувають скипидар, каніфоль тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. терпентин — ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця. З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. терпентин — ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця. З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах