терпимість

ТЕРПИ́МІСТЬ, мості, ж.

Здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів і т. ін.

Він [генерал] так не хотів загострення пристрастей в своєму салоні .. У всіх нагальні діла, у всіх неспокій на серці, варто виявити деяку обмірковану терпимість (Ю. Бедзик);

// Поблажливе ставлення до когось, чогось.

Його одвічною вадою була .. якась байдужа терпимість і до злих, і до нездатних (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. терпимість — терпи́мість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. терпимість — [теирпим'іс'т'] -мос'т'і, ор. -м'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. терпимість — -мості, ж. Здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів і т. ін. || Поблажливе ставлення до когось, чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. терпимість — ПОБЛА́ЖЛИВІСТЬ (про ставлення), НЕВИМО́ГЛИВІСТЬ, ТЕРПИ́МІСТЬ розм., ЛІБЕРАЛІ́ЗМ розм. Безглуздо було сподіватися якоїсь поблажливості.. в цій камері (П.  Словник синонімів української мови
5. терпимість — ТЕРПИ́МІСТЬ, мості, ж. Здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів і т. ін. Він [генерал] так не хотів загострення пристрастей в своєму салоні..  Словник української мови в 11 томах