терпужок
ТЕРПУЖО́К, жка́, ч.
Зменш.-пестл. до терпу́г.
Сидить [син] .. під трактористською будкою, терпужком по якійсь залізячці чиркає (І. Волошин);
Він жваво скреготів терпужком, обпилюючи затиснуту в лещатах шестірню (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)