тертиця
ТЕ́РТИ́ЦЯ, і, ж., діал.
Дошка.
Коло тартака складені купи претовстих колодок ялини та тертиць (І. Нечуй-Левицький);
Серед хати з тертиць збитий, Білим обрусом прикритий, Вмаєний квітками стіл (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)