тестамент
ТЕСТАМЕ́НТ, у, ч., заст.
Заповіт, духівниця.
– Знаєте, старий чоловік, а говорити з ним прямо про те, щоби зробив тестамент, якось не випадає. Ну, та я не трачу надії (І. Франко);
Передав [писар] судді дарчий лист і книгу, до якої вписували не тільки судові вироки, але й різні акти, дарчі, тестаменти, угоди та інші документи (З. Тулуб);
Свій політичний тестамент народові [“Заповіт”] Т. Шевченко написав 25 грудня 1845 року (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)