тиверці
ТИ́ВЕРЦІ, ів, мн. (одн. ти́верець, рця, ч.).
Племінна група східних слов'ян, що населяла територію в пониззі Дністра, Пруту й Дунаю.
До утворення Київської Русі на території Східної Галичини жили східнослов'янські племена – дуліби, білі хорвати й тиверці (з наук.-попул. літ.);
Тиверці були одним із могутніх слов'янських племен, що мали .. багато укріплень – “градів” (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)